Для мене естімейти часу виконання — просто казкова сфера провтиків… Якщо в завданні більше 40% нового, то спокійно множимо весь час на двоє, навіть якщо перед цим він вже був помножений. Закон Хофстедера…
На основі цього в мене були неабиякі проблеми з делегуванням. Частково я намагався їх вирішити понижуючи частку ризиків нового до 20%.
Певною мірою рятувала конкретизація списку вимог. Як це працювало: в процесі розробки так чи інакше були заминки, але тепер вдавалось зводити відповідальність лише до того об’єму, під який сам підписався, викреслюючи новостворені побажання.
Загалом я сподівався, що з пасивним досвідом проблема розсмокчеться сама собою. Втім бачу, що найближчий час цей навик доведеться прокачати акцентовано.