Софт для роботи фрілансера

Примітивний набір інструментів для розробки, нульовий. Це те, що потрібно для того, аби почати вчитись, або виконувати мінімальні замовлення:

  • Операційна система на базі Windows — мінімум заморочок при старті;
  • IDE, редактор коду;
  • файловий менеджер;
  • віртуальний сервер — для роботи в офлайні та відладки примітивних речей;
  • тестовий хостинг для тестування в польових умовах;
  • браузер.

На цьому сухпайку молоді девелопери можуть існувати доволі довго. Ваш покірний слуга не заморочувався з апдейтами дуже довгий час, кілька років.

Проте в якийсь момент ти починаєш працювати з дистрибутивами більших об’ємів. Починаєш перейматись стосовно безпеки завантажень тощо. Першим дзвіночком для мене була пожежа в датацентрі, коли на тиждень вийшли з ладу клієнтські проекти. Я тоді дуже пошкодував, що не мав під рукою свіжих бекапів для розгортання на автономних серверах.

Відтак, в якийсь момент ти розумієш, що додаткові ніштяки це не примха, а запорука спокійного девелопінгу. Тоді настає час для нового рівня автоматизації.

  • IDE ти приглядаєш таку, щоб підтримувала потрібні конфігурації, бажано, щоб останні можна було б швидко змінювати, в залежності від проекту;
  • Дбаєш про те, щоб не використовувати піратський софт. Частково з принципів, а частково тому, що перестаєш працювати з дому;
  • В якийсь момент зупиняєш вибір на Linux, коли визначаєшся з операційною системою. З одного боку відпадає питання ліцензійності, з іншого — софт максимально наближений до інтерфейсу роботи з сервером, до якого ти з часом звикаєш;
  • В якийсь момент знову починаєш послуговуватись віртуальним сервером: для роботи з фреймворками, або іншими мовами програмування. Проте, зупиняєшся, не на готових пакетах, а надаєш перевагу кастумній збірці;
  • Файловий менеджер налаштовуєш під себе, перестаєш зберігати там паролі, ставиш купу закладок, вивчаєш додатковий функціонал;
  • Браузерів кілька, при чому один завжди підключений через проксі сервер;
  • Віддалений хостинг переводиш з бюджетного варіанту на виділенку, або пристойний реселерський пакет;
  • Намагаєшся підняти свій сервак з гівна та палок. Витрачаєш час, щоб набити руку та краще зрозуміти темну сторону хардвару;
  • GIT. Спочатку зупиняєшся на чомусь простішому — SourceTree, проте потім переходиш до старої-доброї консольної версії;
  • Резервне копіювання. Обзаводишся віддаленим диском, де тримаєш різний непотріб.

Загалом, устаткування для роботи це не стільки софт, скільки час на інтеграцію в процеси. Пристойне позиціонування на ринку, навіть якщо мова йде про особистий бренд — це багатовекторна праця. Тому наступного разу ми ще поговоримо за маркетингову складову.

Залишити відповідь