В коворкінгзі, де ваш покірний слуга плодить всесвітню ентропію, припадали пилом три осиротілі 3D-принтери, Kit M508. Довший час я їх безпардонно ігнорив, зсилаючись на перебір роботи. Проте в якийсь час вирішив, що чужих дітей не буває і взявся їх відчищати.
Категорія: 3d-друк
3D-друк — збір принтера
Переніс корпус з майстерні додому — маю сподівання, що домашнє тепло допоможе швидше зібрати апарат.
На разі основні блокери є такі:
- мікроконтролер для реалізації. Я обрав для себе Arduino nano, але там замало виходів, щоб заживити все залізко, тому доведеться використовувати здвиговий регістр. Або зупинитись на іншому мікроконтролері;
- з’єднання моторів з драйверами — це просто трешачок 🙂 я ніколи не очікував, що питання банального конекту має таке значення…
- окреме питання це інтеграція скетчів у залізо. Хоча тут скоріш за все я просто юзатиму комп’ютер для інтерпретації — просто до цього ще не дійшли руки;
- також я не впевнений в механічній частині — тут можуть бути погрішності в центруванні валів, поки теж відкладена проблема.
Після всього часу дивлюсь, що більш продуктивним було б просто купити принтер. Реально…
Можливо набутий досвід окупиться новими апдейтами, але для початку вартує запуститись 🙂
3d принтер, що залишилось
Гарне понеділкове відчуття, коли дедлайни ще десь далеко, а 4 години робочого дня можна потратити на всілякий непотріб як от збирання системи подачі нитки до екструдера.
Взагалі отой ефект першого млинця, коли робиш щось нове для себе і ще дрейфуєш в зоні незвідного дається чутись. Наприклад, по відчуттях я себе веду так, наче вже зібрав 3д принтер і друканув ним не один кілометр нитки. Поза тим збоку всього лиш стоїть зібраний не на 100% каркас…
Якщо спуститись на землю, то ти побачиш, що ще потрібно:
- Екструдер — подбати про кріплення шагового двигуна до системи подачі нитки;
- Екструдер — подбати про кріплення радіатора печатної головки до тримача і змонтувати їх разом із системою подачі нитки;
Поставити шаговий двигун (нагадаю, що в мене не стандартні NEMA, а барахлішко взяте із принтерів) на вісь x та доладнати пас передачі;- подбати про нагрівальний столик (потрібен для нормального друку більших деталей), або будь-яку друковану поверхню хоча б для малих деталей;
- тримач для бобіни;
- розпреділення та підводка драйверів для двигунів осей та екструдера;
- мікроконтролер та прошивка;
- окремі блоки живлення для механічної частини та нагрівальних елементів, а також для логічної частини;
- під’єднання та софт для подачі скетчів.
Я підозрюю, що цей перелік ще обов’язково доповниться в процесі роботи. Проте зараз надіюсь, що опісля цих пунктів я вже зможу запустити перший скетч.
нові речі для 3д-друку
замовлення товарів з інтернет магазинів — це свого роду спосіб самоорганізації: поки оформлять замовлення, поки доставлять, то ти мимоволі звільняєш руки від проектів та готуєшся довести до пуття механіку.
Цього разу потішили:
- бобіна з 300м дроту ABS-пластику;
- детальки для кріплення еструдера та подачі пластику;
- тефлонова трубка для подачі пластику;
- пружини для натяжки приводного пасу;
- клей для кріплення деталей на поверхні;
- зубчасте колесо для подачі пластику в еструдер;
- біла пластикова нитка для нашалатування друку.
Увесь цей скарб стане доповненням для каркасу Graber I3, який я зібрав 4-го квітня. Проте маю надію, що наступний матеріал по темі 3д друку вийде дещо швидше, ніж за місяць 🙂