Хлопці з львівського сервісного центру Інтертелекому прекрасні. Двічі я навідувався на Кропивницького, 10 аби прикупити модем — двічі не було продавця, при чому в останній раз він навідувався на обід о сьомій вечора 🙂
Звісно, я купив модем в іншому місці, проте коли настав час гарантійного обслуговування — там відповіли, що приймають по гарантії лише придбані в них апарати, а Вашого покірного слугу відправили в магазин, де купувався девайс…
В магазині ще раз передзвонили в сервісний центр, прозріли з таких корпоративних традицій і відправили на гарантійне в Київ, тривалість робіт — до 30-ти днів… Як ви розумієте, сьогодні я працюю вже від іншого провайдера. Сподіваюсь, з іншими клієнтами в них краще порозуміння 🙂
Наступні кілька днів я прокачуватиму роботу з серером та системою контролю версій. Примітивні команди я більш менш освоїв, настала черга нюансів злиття гілок. Документацію почитую англійською. Зі швидкістю сприйняття звичайно треш, але колись починати треба…
Для того, щоб бути фермером-програмістом варто щоб твоя ферма охоплювала більше, аніж кілька вазонів на підвіконнику 🙂 На разі моє господарство являє собою дворівневий гараж з популяцією хробаків, які пережовують майже тону органіки в місяць.
Фермою це поки не назвеш, але старт у 40 сімей не є поганий. Залишилась дурниця: організувати виробничий процес так, щоб повернути часові затрати на рівень 5-ти годин в тиждень та подумати над збутом.